Грудень 11, 2010 / zenyk / 1 Comment
Є ÑитуаціÑ.
Перед вами йде людина, Ñку важко обійти. Є 4-и варіанти розвитку подій.
Ви можете йти за цією людиною, обливати Ñ—Ñ— брудом Ñ– чекати поки вона поÑтупитьÑÑ.
Ви можете розвернутиÑÑŒ Ñ– піти назад.
Ви можете піти вперед, і йти з цією людиною пліч опліч, але не обійти її.
Ðу Ñ– на кінець, ви можете піднапрÑгтиÑÑŒ, проÑунутиÑÑŒ, обійти людину Ñ– піти далі.
Іншими Ñловами. Є проблема, можна Ñ—Ñ— не вирішувати, жалітиÑÑŒ Ñка Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ¼Ð°, нічого не робити Ñ– чекати поки вона “Ñама вирішитьÑÑ”. Можна здатиÑÑŒ Ñ– Ñпробувати втекти від проблеми. Можна Ñтати чаÑтиною проблеми. Рможна взÑти, напрÑгтиÑÑŒ, Ñ– вирішити проблему.
Як чаÑто ви, або ваші оточуючі влаÑне віришують виникші проблеми?
Грудень 5, 2010 / zenyk / 0 Comments
Цієї п’Ñтниці будуть збиратиÑÑŒ львівÑькі Ruby on Rails програміÑти.
Орієнтовна тема Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ñ— диÑкуÑÑ–Ñ—: HAML чи ERB.
МіÑце проведеннÑ: ÐлÑ-мінута, УПРГероїв, 72
Дата Ñ– чаÑ: 10.12.2010(п’ÑтницÑ), 19:30
Ініціює збори команда Vertaline, в Ñкій Ñ” відома людина з Рубі Ñередовища – ОлекÑанд Бондар.
Більше інформації.
Жовтень 19, 2010 / zenyk / 0 Comments
Ðа початку лиÑтопада буде збір львівÑького JUG-а.
Я поÑтараюÑÑŒ підготувати доповідь по одній з наÑтупних тем:
– Spring Roo
– Maven 3/modern tools
– Методи Ñеріалізації та обміну інформації
Може Ñ” ÑкіÑÑŒ інші пропозиції тем?
Липень 26, 2010 / zenyk / 11 коментарів
ДоÑить болюча тема. Ð’ÑÑ– хто працює в аутÑорÑÑ– рано чи пізно задумуютьÑÑ Ð½Ð°Ð´ тим чому вони отримують наприклад 800$, 1600$, або навіть 2400$, а не наприклад 4000$. ОÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ð¸Ñ„Ñ€Ð° це приблизна зарплата програміÑта початківцÑ-Ñтажера в СШÐ. Ð’ рік виходить приблизно 50,000$.
Метою цього допиÑу Ñ” Ñпроба подивитиÑÑŒ «у зеркало» та зрозуміти чому дійÑно ми отримуємо такі Ñуми тут. Ðайлегшим підходом до цього Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ проÑто знайти відмінноÑті між ними та нами. ОпиÑані речі Ñ” моїми Ñуб’єктивними думками, тому бажаючі запрошуютьÑÑ Ð´Ð¾ диÑкуÑÑ–Ñ—.
ВідмінноÑті Ñ Ñпробував по-Ñортувати по важливоÑті.
1. ÐнглійÑька мова.
За веÑÑŒ мій Ñ‡Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¸ в ІТ Ñ Ð½Ñ– разу не зуÑтрічав людини з fluent рівнем англійÑької мови. Людей з advanced рівнем можу порахувати на пальцÑÑ… рук. Переважна більшіÑть це різні градації intermediate рівнÑ. Можливо ви Ñкажете: «а вони Ð½Ð°Ñ Ñ– так розуміють!». І тут ви дуже глибоко помилÑєтеÑÑŒ. Їм треба Ñильно напружуватиÑÑŒ щоб зрозуміти про що ми говоримо, так Ñк ми не говоримо “їхніми” Ñловами. Це Ñтворює великий диÑкомфорт. Більше того в переважної більшоÑті відÑутні Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»Ñ–Ñ‚ÐµÑ€Ð°Ñ‚ÑƒÑ€Ð½Ð¾Ñ— мови. Тобто коли піÑÐ»Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¸ ви йдете випити пива з замовником, більшіÑть може говорити тільки про проект. Язик розв’ÑзуєтьÑÑ” аж коли вÑÑ– трошки охмеліли, причому не через то що у Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ñ€Ñ–Ð²ÐµÐ½ÑŒ знань англійÑької, а через то що замовник «ÑпуÑкаєтьÑÑ» до вашого рівнÑ.
2. Культурні відмінноÑті.
Ðіхто навіть не цікавитьÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸. Рвони Ñ”, Ñ– вони Ñуттєві. Культурні відмінноÑті впливають на то Ñк ми миÑлимо Ñ– Ñк ми Ñприймаємо інформацію. Ðаприклад, Ð´Ð»Ñ Ð°Ð¼ÐµÑ€Ð¸ÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ–Ð² Ñ” прийнÑтним коли керівництву заперечують. У нашій культурі це не Ñ” дуже типовим. Ðбо наприклад Ð´Ð»Ñ Ð°Ð¼ÐµÑ€Ð¸ÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ–Ð² не Ñ” дуже прийнÑтною темою обговорювати Ñвоє приватне Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ («Ñк довго ви одружені?», «чи ÑпілкуєтеÑÑŒ з батьками чоловіка?»). З цих двох прикладів друге проÑто Ñтворить певний диÑкомфорт під Ñ‡Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¸ з вами, а от перше буде неÑти загрозу проекту. Так Ñк цілком можлива ÑÐ¸Ñ‚ÑƒÐ°Ñ†Ñ–Ñ ÐºÐ¾Ð»Ð¸ ви завалите проект через то що погодилиÑÑŒ зробити роботу за 2 тижні в той Ñ‡Ð°Ñ Ñк вона вимагала 4 тижні. Ви Ñкажете: «та він Ñам казав 2 тижні!». Так казав, але це була його думка, а вам робити, Ñ– то що ви не заперечили Ñ– не обґрунтували чому Ñаме 4 тижні це вже ваша провина.
Таких відмінноÑтей наÑправді дуже багато, можна напиÑати невеличку брошуру по найбільш важливішим, проте вÑÑ– Ñ” дуже важливими.
3. Технічний рівень.
Давайте подивимоÑÑŒ правді в лице. ÐаÑправді у Ð½Ð°Ñ Ð½Ð¸Ð·ÑŒÐºÐ¸Ð¹ технічний рівень. Середньо-ÑтатиÑтично, звичайно. Типово опуÑкати наших програміÑтів на рівень нижче, щоб ÑпівÑтавити з американÑькими. Тобто наші «Ñініори» наÑправді Ñ” американÑькими «мідами» Ñ– Ñ‚.д. Чому так? Ðа мою думку це Ñ” наÑлідком перегрітоÑті міÑцевого ринку, коли щоб отримати більші гроші треба було іти на вищу поÑаду.
Люди чаÑто не знають Ñк викориÑтовувати інÑтрументи. Ðаприклад дуже легко знайти джавіÑта Ñкий не знає Ð›Ñ–Ð½ÑƒÐºÑ (під «знає» маєтьÑÑ Ð½Ð° увазі комфортна робота в терміналі), хоча більшіÑть розгортань відбуваютьÑÑ Ñаме на ЛінукÑах, або дотнетчика Ñкий ÑамоÑтійно не налаштує IIS Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¸ в інтернеті (безпека, потоки, пули Ñ– Ñ‚.д.) Ті хто це вміють вважаютьÑÑ Ñправжніми «гуру» хоча наÑправді це Ñтандартні вимоги Ñ– нічого оÑобливого в них немає. ЗаміÑть Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ð½ÑŒ у цих Ñферах люди кажуть Ñтандартні відговорки: «а мені це не треба», «от Ñ” Ñініор, він нехай Ñ– робить», «це адміни робити мають», «ніде не Ñказано що Ñ Ñ†Ðµ маю знати», Â«Ñ Ð· тим не працював» Ñ– Ñ‚.д.
4. ОрієнтованіÑть на бізнеÑ
Багато з розробників не цікавлÑтьÑÑ Ñ‰Ð¾ Ñаме вони роблÑть. Вони отримують задачу, реалізують, теÑтують… Ñ– вÑе. Ðе так Ñ– багато людей дійÑно цікавлÑтьÑÑ Ñка Ð±Ñ–Ð·Ð½ÐµÑ Ñкладова Ñтоїть за задачею. Результатом цього Ñ” не правильно визначені пріоритети. Ðаприклад інтенÑивно теÑтують ті чаÑтини проекту Ñкі можна з багами випуÑтити, а от критичні навіть юніт теÑтами не покривають.
ВідÑутніÑть орієнтованоÑті на Ð±Ñ–Ð·Ð½ÐµÑ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÑƒÑ” невірну інтерпретацію задач. Думаю вÑÑ– бачили Ñмішний малюнок про те що б було Ñкби розробники робили гойдалку на дереві. Можливо воно Ñ– Ñмішно, а от коли в житті це бачиш ÑміÑтиÑÑŒ не дуже хочетьÑÑ.
5. Культура праці
Під культурою праці маєтьÑÑ Ð½Ð° увазі не наш технічний рівень, а то Ñк ми Ñебе поводимо на роботі.
Типова поведінка: запізнюватиÑÑŒ на мітінги, не вчаÑно подавати звіти, «забувати» про важливі речі, «губити» лиÑти, Ñамому «визначати» пріоритет завдань, відповідати на лиÑти не в той же день коли він був отриманий Ñ– Ñ‚.д.
Ще більш Ñтрашнішим Ñ” майже повна відÑутніÑть знань про процеÑи. Мало хто може дати правильну відповідь на Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Â«Ñка Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ водоÑпадними та ітеративними процеÑами?», не кажучи вже про Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñамих процеÑів.
Причому це не поодинокі випадки.
«Ðам Ñ– так добре» Ñкажуть розробники. Звичайно, але от нормально брати учаÑть в командах де +30 чоловік ви не зможете, бо такі проекти без хорошої культури праці в принципі не можна зробити.
6. ВикориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð½Ñтрументів
Можливо не найважливіший пункт, але один із найкритичніший.
БільшіÑть проÑто не вміє кориÑтуватиÑÑŒ інÑтрументами. Ефективне викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð’Ñ–ÐºÑ–, ЕкÑелÑ, PowerPoint Ñ” рідкіÑтю. Є люди Ñкі не можуть назвати хоча б 3 редактори UML Ð´Ð»Ñ Windows, не кажучи вже про роботу з під ЛінукÑа. Можна знайти джавіÑтів Ñкі не вміють кориÑтуватиÑÑŒ Мавеном. Так Ñамо можна знайти дотнетчиків Ñкі не кориÑтувалиÑÑŒ ніколи Решарпером.
Мало хто на пам’Ñть знає комбінації клавіш Ñтандартних рефакторингів з Ñередовищ. Ефективна робота з колективними інÑтрументами типу Exchange Ñ” рідкіÑтю. Мало хто знає динамічні мови Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÐµÐ³ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€ÑƒÑ‚Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ñ… щоденних задач.
Якщо порівнÑти з американцÑми, можливо кількіÑно чиÑло навиків Ñ” меншим, але кожен з них вони дійÑно знають.
Звичайно Ñ” Ñ– ніші речі, однак на мою думку найважливішими Ñ” Ñаме ці.
Ваші думки?
ÐšÑ€Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ÑÑ‚ з Розробки.
Липень 23, 2010 / zenyk / 0 Comments
Ðа Розробці опублікували нове відео з Ñтартап конференції Lviv Startup Club 9.0 “Електронна комерціÑâ€.
Дуже цікава тема враховуючи ріÑÑ‚ кількоÑті інтернет магазинів та ÑкіÑть їхніх поÑлуг.
наприклад оÑобиÑто Ñ ÐºÐ¾Ñ€Ð¸ÑтувавÑÑ SoftKey.
Квітень 13, 2010 / zenyk / 0 Comments
Опублікував на Розробці відео з нещодавнього Lviv Outsourcing Forum “Де знайти нових клієнтів?”.
Відео є в цій темі.
ЯкіÑть ÑереднÑ, проте чітко чути.
Березень 23, 2010 / zenyk / 0 Comments
Цієї Ñуботи, 27 березнÑ, буде на мою думку одна із найзнаковіших подій року в львівÑькому ІТ – Lviv Outsourcing Forum “Де знайти нових клієнтів?”.
Що це таке? За формат взÑто Львів Стартап Клуб Ñ– накладено на львіÑькі ІТ аутÑорÑінг фірми. СпиÑок учаників доÑить вражаючий, майже вÑÑ Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñ–Ð²ÐºÐ° львівÑького ІТ. Як Ñ– з Стартап клубом половина кориÑті у Ñамих доповідÑÑ…, а половина у Ñпілкуванні під Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ¾Ñ„Ñ–Ð±Ñ€ÐµÐ¹ÐºÑ–Ð².
Планую обовÑзково взÑти учаÑть.
Лютий 24, 2010 / zenyk / 1 Comment
Ðещодавно на Розробці опублікували розширений Ð¾Ð¿Ð¸Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ до тайм-менеджменту – Getting Things Done (GTD). Це здаєтьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ° Ð¿ÑƒÐ±Ð»Ñ–ÐºÐ°Ñ†Ñ–Ñ ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñькою мовою про цей підхід. Робимо каву Ñ– Ñідаємо читати!
Лютий 4, 2010 / zenyk / 1 Comment
Відкрию Ñпільноту допиÑом на дуже болючу тему – ÐžÑ€Ñ–Ñ”Ð½Ñ‚Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð½Ð° ціль або результат, англійÑькою result/goal orientation.
Сьогодні натрапив на дуже цікаву культурологічну Ñтаттю. Звичайно вÑе опиÑане Ñ” дуже прикрим та Ñумним.
Я Ñпробую подивитиÑÑŒ в корінь проблеми.
Якщо людина орієнтована на ціль, по мірі доÑÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ñ– вона може виÑвлÑти та уÑувати вÑÑ– перепони Ñкі Ñ” на шлÑху. Якщо людина не орієнтована на ціль – перепони будуть накопичуватиÑÑŒ та уÑкладнювати ще більше доÑÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ñ–.
Ðаприклад програміÑÑ‚ орієнтований на ціль, Ñкщо він повторює певні команди декілька раз, мабуть напише Ñкрипт Ñкий буде Ñ—Ñ… виконувати за нього. ПрограміÑÑ‚ Ñкий не орієнтований на ціль, мабуть Ñ– далі продовжить виконувати ті команди без автоматизації.
Таким чином перший буде виконувати поÑтавлені задачі швидше та по ходу Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ отримувати більше доÑвіду. Другий програміÑÑ‚ буде проÑто прогреÑувати вперед темпами нижчими чим перший.
Такий підхід заÑтоÑовуєтьÑÑ Ñ– у житті. Людина Ñка орієнтована на ціль, мінÑÑ” Ñвіт навколо неї у краще Ñторону.
Спробуйте заÑтоÑуйте цей підхід у вашому повÑÑкденному житті. Вже у перші години ви виÑвите багато речей Ñкі ви вважали буденними, але Ñкі наÑправді Ñповільнюють ваÑ. Їхнє уÑÑƒÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÑˆÐ²Ð¸Ð´ÑˆÐ¸Ñ‚ÑŒ та зробить Ð²Ð°Ñ Ð½Ð°Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾ ефективнішими.
Думки?