Чому ви не заробляєте 4000$

Досить болюча тема. Всі хто працює в аутсорсі рано чи пізно задумуються над тим чому вони отримують наприклад 800$, 1600$, або навіть 2400$, а не наприклад 4000$. Остання цифра це приблизна зарплата програміста початківця-стажера в США. В рік виходить приблизно 50,000$.

Метою цього допису Ñ” спроба подивитись «у зеркало» та зрозуміти чому дійсно ми отримуємо такі суми тут. Найлегшим підходом до цього питання буде просто знайти відмінності між ними та нами. Описані речі Ñ” моїми суб’єктивними думками, тому бажаючі запрошуються до дискусії.

Відмінності я спробував по-сортувати по важливості.
1. Англійська мова.
За весь мій час роботи в ІТ я ні разу не зустрічав людини з fluent рівнем англійської мови. Людей з advanced рівнем можу порахувати на пальцях рук. Переважна більшість це різні градації intermediate рівня. Можливо ви скажете: «а вони нас Ñ– так розуміють!». І тут ви дуже глибоко помиляєтесь. Їм треба сильно напружуватись щоб зрозуміти про що ми говоримо, так як ми не говоримо “їхніми” словами. Це створює великий дискомфорт. Більше того в переважної більшості відсутні знання літературної мови. Тобто коли після роботи ви йдете випити пива з замовником, більшість може говорити тільки про проект. Язик розв’язується” аж коли всі трошки охмеліли, причому не через то що у вас підвищується рівень знань англійської, а через то що замовник «спускається» до вашого рівня.

2. Культурні відмінності.
Ніхто навіть не цікавиться ними. А вони є, і вони суттєві. Культурні відмінності впливають на то як ми мислимо і як ми сприймаємо інформацію. Наприклад, для американців є прийнятним коли керівництву заперечують. У нашій культурі це не є дуже типовим. Або наприклад для американців не є дуже прийнятною темою обговорювати своє приватне життя («як довго ви одружені?», «чи спілкуєтесь з батьками чоловіка?»). З цих двох прикладів друге просто створить певний дискомфорт під час роботи з вами, а от перше буде нести загрозу проекту. Так як цілком можлива ситуація коли ви завалите проект через то що погодились зробити роботу за 2 тижні в той час як вона вимагала 4 тижні. Ви скажете: «та він сам казав 2 тижні!». Так казав, але це була його думка, а вам робити, і то що ви не заперечили і не обґрунтували чому саме 4 тижні це вже ваша провина.
Таких відмінностей насправді дуже багато, можна написати невеличку брошуру по найбільш важливішим, проте всі є дуже важливими.

3. Технічний рівень.
Давайте подивимось правді в лице. Насправді у нас низький технічний рівень. Середньо-статистично, звичайно. Типово опускати наших програмістів на рівень нижче, щоб співставити з американськими. Тобто наші «сініори» насправді є американськими «мідами» і т.д. Чому так? На мою думку це є наслідком перегрітості місцевого ринку, коли щоб отримати більші гроші треба було іти на вищу посаду.
Люди часто не знають як використовувати інструменти. Наприклад дуже легко знайти джавіста який не знає Лінукс (під «знає» мається на увазі комфортна робота в терміналі), хоча більшість розгортань відбуваються саме на Лінуксах, або дотнетчика який самостійно не налаштує IIS для роботи в інтернеті (безпека, потоки, пули і т.д.) Ті хто це вміють вважаються справжніми «гуру» хоча насправді це стандартні вимоги і нічого особливого в них немає. Замість поглиблення знань у цих сферах люди кажуть стандартні відговорки: «а мені це не треба», «от є сініор, він нехай і робить», «це адміни робити мають», «ніде не сказано що я це маю знати», «я з тим не працював» і т.д.

4. Орієнтованість на бізнес
Багато з розробників не цікавляться що саме вони роблять. Вони отримують задачу, реалізують, тестують… і все. Не так і багато людей дійсно цікавляться яка бізнес складова стоїть за задачею. Результатом цього є не правильно визначені пріоритети. Наприклад інтенсивно тестують ті частини проекту які можна з багами випустити, а от критичні навіть юніт тестами не покривають.
Відсутність орієнтованості на бізнес породжує невірну інтерпретацію задач. Думаю всі бачили смішний малюнок про те що б було якби розробники робили гойдалку на дереві. Можливо воно і смішно, а от коли в житті це бачиш сміятись не дуже хочеться.

5. Культура праці
Під культурою праці мається на увазі не наш технічний рівень, а то як ми себе поводимо на роботі.
Типова поведінка: запізнюватись на мітінги, не вчасно подавати звіти, «забувати» про важливі речі, «губити» листи, самому «визначати» пріоритет завдань, відповідати на листи не в той же день коли він був отриманий і т.д.
Ще більш страшнішим є майже повна відсутність знань про процеси. Мало хто може дати правильну відповідь на питання «яка різниця між водоспадними та ітеративними процесами?», не кажучи вже про знання самих процесів.
Причому це не поодинокі випадки.
«Нам і так добре» скажуть розробники. Звичайно, але от нормально брати участь в командах де +30 чоловік ви не зможете, бо такі проекти без хорошої культури праці в принципі не можна зробити.

6. Використання інструментів
Можливо не найважливіший пункт, але один із найкритичніший.
Більшість просто не вміє користуватись інструментами. Ефективне використання Вікі, Екселя, PowerPoint є рідкістю. Є люди які не можуть назвати хоча б 3 редактори UML для Windows, не кажучи вже про роботу з під Лінукса. Можна знайти джавістів які не вміють користуватись Мавеном. Так само можна знайти дотнетчиків які не користувались ніколи Решарпером.
Мало хто на пам’ять знає комбінації клавіш стандартних рефакторингів з середовищ. Ефективна робота з колективними інструментами типу Exchange Ñ” рідкістю. Мало хто знає динамічні мови для полегшення рутинних щоденних задач.
Якщо порівняти з американцями, можливо кількісно число навиків є меншим, але кожен з них вони дійсно знають.

Звичайно є і ніші речі, однак на мою думку найважливішими є саме ці.
Ваші думки?

Крос пост з Розробки.

Comments

  1. Андрей
    Липень 26, 2010 - 2:26 pm

    Согласен на все 100%.
    Отличная статья, спасибо!

  2. Это конечно все важно, однако имхо главная причина то, что за четыре штуки можно нанять стажера в США без всяких банановых республик каковой является Украина

  3. Дмитро
    Липень 26, 2010 - 7:39 pm

    Автору дякую за продумані тезіси. Але не можу погодитися з усім вищенаведеним. На розсуд автора та інших читачів хочу викласти погляд “з середини”.

    Працюю в Лос Анжелесі більше року, працюю чисто в американській компанії керівником групи розробників, працюю с онсайт людьми із офшорною командою з теренів СНД, спілкуюся Ñ– зустрічаюся з колегами з інших компаній. Нижчевикладене – результати моїх спостерігань.

    1. Погоджуюся з автором стосовно англійскої мови. Мало кто з наших українських колег (російськиї, білоруських….) добре володіє мовою. Ð’ якості захисту співвітчизників скажу, що індійська діаспора (а цих хлопців тут безліч) хоч Ñ– говорить у нормальному темпі, але з жахливим акцентом. Настільки жахливим, що Ñ—Ñ… незавжди носії мови розуміють. Тайська, китайська та говорить не набагото краще за індусів. Єдині хто володіє мовою на нормальному рінвні – це виходці з західноєвропейських країн.

    2. Культурні відмінності дійсно Ñ” Ñ– це не секрет ні для кого. Але невірно стверджувати що в США ПРИЙНЯТО заперечувати керівництву. Це не відповідає дійсності. Авторитет керівництва тут Ñ”. Десь більший, десь менший, але він присутниій. Субординація тут Ñ”. Ð’ самій американський культурі (як Ñ– англо-саксоньский, якій перша зобов’язана походженням) не прийнято критикувати роботу колег або керівництва. Будь-які заперечення та невдоволення обертаються у форму диспуту або поради. На кшалт “Я згоден з тим, що ми повинні зробити фічу Ð¥ за 1 тиждень, але я хотів би розказати про ризики, якщо саме таку дату ми повідомимо замовнику.” І можу сказати, що Ñ– ця форма диспуту не використовується у 100% випадків. Часто люди просто мовчать зі страху втратити роботу при скороченні, які може трапитися в майбутньому або не отримати бажане підвищення чи ще з якихось причин.

    3. Про технічний рівень. Це взагалі не відповідає дійсності. Виходимо з наступних фактів: в США дуже розвинута “вузька спеціалізація”, в США величезна кількість інженерів не американського походження, в США не вважається “взападло” після 10 років у рекламі піти працювати інженером лише тому, що там більше платять. З цих тверджень випливає наступне: не так багато інженерів мають технічну освіту (6 місячні курси Ñ– семінари за освіту не вважаю), багато інженерів вміють робити щось одне, але бути дилетантами в сусідніх областях, багато американці не Ñ” інженерами :) Найбільшим попитом користуються професії: лікарі, юристи (Ñ– окремо адвокати), фінансисти (тут багато напрямів), керівники середньої ланки (багато людей отримують диплом керівника проектів зі спецалізацією в чомусь, але без досвіду роботи в галузі), маркетологи Ñ– лише за всіми цими людьми ідуть інженери. А от інженерні позиції заповнюють імігранти з усього світу, рівень освіти Ñ– досвід яких дуже часто Ñ” незадовільним. Багато разів говорилося про те, що “пострадянська” людина Ñ” геніальним інженером, яка нічого не може продати, а американець – Ñ” продавцем, що нічого не може зробити.

    4. Запевняю вас, що бізнес-орієентовані – це керівники бізнесу, та підрозділів, решта працює з 9 до 6 :)

    5 та 6. Те же саме Ñ– тут. Ніякої різниці. З останнім пункто навіть гірше в США з-за тої ж триклятої “вузької спецалізації”. Приклад: релізи робить окрема людина, але вона не може налаштувати Hudson. Людина, що інсталює Hudson – не знає які проекти туди треба додати. На моє зауваження “А може я сам, швиденько?” отримав відповідь “Це все не так просто :)”.

    Ð’ кінці хотів би викласти свою відповідь на питання “чому українські колеги не отримують $4000?”.
    1. Тому що більшість працює в аутсорсі, а той має бути дешевий по визначенню. Якщо аутсорс-ресурс стає дорогим, його лишають і шукають дешевий.
    2. Для тих хто не працює в аутсорсі, а на внутрішній ринок – ще гірше, тому що бюджет внутрішноьукраїнських ІТ проектів дуже рідко перевищує $1 млн. баксів. Крім відкатних проектів держсектору не можу нічого загадати. А в США ІТ проект в $50 млн не Ñ” дивом.
    3. Якщо ви українська компанія, що хоче проект в 50 мільйонів в США (прямий замовник), то запитайте у себе наступне: з якого дива американцям відправляти ці гроші в Україну, в країну, про яку більшість навіть не чула? Де не має нормальних схем роботи з іноземними замовниками? Ð’ країну, компанії якої не моужть відкрити представництва в США Ñ– бути “на телефоні” у нормальні бізнес-часи? Ð’ країну, компанії якої не мають sales того рівня, якого пропонують навіть китайскі компанії?

    Українці працюють в аутсорсі, в неаутсорсі ми навіть не з ким не конкуруємо. В аутсорсі ми вже дорожчі індусів і китайців, а ресрусів (будь-якої якості) там прірва. Бізнес в більшості випадків не париться у питанні якості ресурсів. Всіх цікавить ціна та зручність роботи. Все.

  4. Андрей
    Липень 26, 2010 - 7:39 pm

    На самом деле, ситуация с зарплатами несколько сложнее.

    1. Язык. Я бы мог поверить в этот аргумент, если бы я не работал в западной конторе, и там не было бы массы индусев/китайцев с совершенно жуткими акцентами. На деле, в среднем украинские разработчики владеют английским довольно неплохо.
    2. Культурные отличия – см. пункт 1.
    3. Технический уровень. Ну, на самом деле, это самый интересный аргумент. У разработчиков из Украины он довольно высокий на уровне владении технологиями (шутки об индусокоде появились не на ровном месте). Просто на многих работах конкретно в США знание проекта в большей степени определяет уровень “сеньористости”, так как есть большие legacy проекты.
    4. Бизнес-ориентация. Тоже очень важный фактор, который коротко сводится к простому: в Украине мало клиентов для IT на внутреннем рынке. Поэтому, фактически, украинские разработчики загнаны в плотно заполненную экологическую нишу “технических разработчиков” – по сути, если выходить на уровень выше “кода под заказ”, то индустрия “решений под заказ” есть только в виде Интернет-магазинов, где украинские конторы обитают довольно плотно. Для того же, чтобы срубать больше бабок, нужно продавать интегрированные решения – например, автоматизацию документооборота в больницах. А для этого нужно быть в США.
    5. Культура труда у украинских разработчиков вполне нормальная.

    Основной недостаток, почему украинцы вряд ли будут массово получать 5000 в аутсорсе, две. Первая состоит в том, что работник, находящийся физически в офисе в одной и той же временной зоне, банально удобнее. Его можно вызвать на совещание, заставить написать документ, есть какие-то гарантии, что он не сольёт код и Ñ‚.п. При удалёнке всё это резко сложнее. Вторая – в аутсорс выходят потому, что дешевле, поэтому полных индустриальных денег там платить вряд ли когда-то будут.

  5. Хотів виказати своє незадоволення аргументами автора, але попередні два коментатора мене випередили. Додам лише декільки слів:
    1. Знання мови – це окрема тема для розмови, оскільки навіть замовники іноді мають проблеми з чистотою мови (буває не часто, але індуси чи то араби працюють на більш-менш керівних посадах).
    2. Різниця в культурі? Ну якщо з повагою ставитись до людини, то скоріш за все спілкування з вами у неї дискомфорту не викличе. А ось коли починається якась “конфліктна” ситуація, то звісно можна наламати дров. Я так колись сказав щось на зразок “висилайте документацію з api, а ми подивимось Ñ– вирішемо, чи будемо з вашим api працювати”. Мені потім сказали, що це практично те саме, що я б назвав співрозмовників дурнями та послав куди подалі.
    3. Можливо технічний рівень тутешніх сеніорів нижчий (можливо навіть лише в плані розуміння бізнес-, менеджер-фішок), однак рівень нормального програміста що тут, що там прблизно однаковий. Є звісно елітні ВУЗи, програма яких викликає в мене бажання ще раз піти вчитись саме туди, якби така можливість була. Але таких спеціалістів не під коджним кущем знайдеш.
    4.Культура праці? Особисто знаю багато людей з достатнім її рівнем, для того щоб працювати в команді. Сам такою похвалитись не можу.

    Причина проста – економічна доцільність аутсорсингу. Нафіга тому ж НетКрекеру вербувати собі навіть студентів тут, якщо їм треба буде виплачувати по 4к у.о.? 4к грн.? Саме та ціна, яка дозволяє суттєво збільшити прибуток, навіть з урахуванням комунікаціних та організаційних витрат, ризиків Ñ– Ñ‚.п.

  6. На мою думку причини через які ми отримуємо на ПОРЯДОК менше такі:

    1. Поганий рівень англійської.
    2. Позиціонування України як “країни третього світу”.
    3. В певній мірі власна недооцінка.
    4. Часто працюємо через купу посередників.

    Щодо кваліфікації то не сказав би що американці з якими я працював були кращими за нас.

    Але навіть якщо вирівнятись з ними за всіма показниками то отримувати будемо всеодно менше через елементарні закони аутсорсингу які вже були наведені вище.

  7. Чомусь ніхто не згадав, що в них сума зарплати вказується до оподаткування. І з неї треба заплатити неслабий податок. В результаті залишок від 4000 вже буде не так сильно відрізнятись від середньостатистичних 2000-2500 сіньора в нас :). Плюс посередники, які хочуть отримати прибуток, плюс ми повинні бути достатньо дешевшими, щоб клієнту було вигідно терпіти незручності географічної віддаленості і інші перераховані речі. Крім того, в середньому продуктивність в нас трохи нижча як на мене. І кваліфікація все-таки мабуть теж, хоча дивлячись з чим порівнювати. А в цілому всі перераховані в статті пункти вірні.

  8. Роман
    Серпень 4, 2010 - 7:07 pm

    Дуже влучно Зенику, цікава стаття, хочу лишень добавити що така ситуація склалась також в наслідок традиції показувати як робити не слід. А щоб знайти якогось Вчителя який б навчав і виділяв, що саме слід робити і що зроблено вірно, таких я зустрічав одиниці, загалом можна казати що таких просто немає. То ж, на мою думку, варто почати рухатись до 4000$ з віднайдення та накопичення позитивного досвіду та навиків конструктивної діяльності.

  9. Я погоджуюся зі всім)

  10. Походжуюсь з думкою, що оснавна причина в тому, що рівень життя у нас набагато нижчий а відповідно і менша заробітня плата. А по професійності не думаю , що наші так сильно поступаються. Просто необхідно нам помаленьку виростати із бананової республіки і тоді і інші стануть нас поважати і оцінювати працю на рівні з іншими цивілізованими державами.

  11. Refer, просто у вас, як Ñ– у всіх вихідців з СНД, завищена самооцінка. Наскільки мені відомо, ми в очах європейців/американців на одному рівні з індусами (трошки вище). Ось Зеник пише, що ми не сперечаємося із замовником, а виконуємо те, що він хоче. І це правда! Це дуже помітно в пошуковому маркетингу, коли замовник дає фрази, а виконавець навіть не заперечує проти них, хоча фрази – лайно, Ñ– погоджується.

    А щодо виростати з бананової республіки, то це неможливо ; ). Лєбєдєв ось правду написав: “Главное отличие западного образования от нашего заключается в том, что все знания имеют практическое применение или хотя бы объяснение, зачем эти знания могут быть кому-нибудь нужны.”.

Залишити відповідь

Your email address will not be published / Required fields are marked *