Чому ви не заробляєте 4000$

Comments

1. 

   Андрей
   Липень 26, 2010 - 2:26 pm

   Согласен на все 100%.
   Отличная статья, спасибо!

2. 

   vovka
   Липень 26, 2010 - 7:19 pm

   Это конечно все важно, однако имхо главная причина то, что за четыре штуки можно нанять стажера в США без всяких банановых республик каковой является Украина

3. 

   Дмитро
   Липень 26, 2010 - 7:39 pm

   Автору дякую за продумані тезіси. Але не можу погодитися з усім вищенаведеним. На розсуд автора та інших читачів хочу викласти погляд “з середини”.

   Працюю в Лос Анжелесі більше року, працюю чисто в американській компанії керівником групи розробників, працюю с онсайт людьми із офшорною командою з теренів СНД, спілкуюся Ñ– зустрічаюся з колегами з інших компаній. Нижчевикладене – результати моїх спостерігань.

   1. Погоджуюся з автором стосовно англійскої мови. Мало кто з наших українських колег (російськиї, білоруських….) добре володіє мовою. Ð’ якості захисту співвітчизників скажу, що індійська діаспора (а цих хлопців тут безліч) хоч Ñ– говорить у нормальному темпі, але з жахливим акцентом. Настільки жахливим, що Ñ—Ñ… незавжди носії мови розуміють. Тайська, китайська та говорить не набагото краще за індусів. Єдині хто володіє мовою на нормальному рінвні – це виходці з західноєвропейських країн.

   2. Культурні відмінності дійсно Ñ” Ñ– це не секрет ні для кого. Але невірно стверджувати що в США ПРИЙНЯТО заперечувати керівництву. Це не відповідає дійсності. Авторитет керівництва тут Ñ”. Десь більший, десь менший, але він присутниій. Субординація тут Ñ”. Ð’ самій американський культурі (як Ñ– англо-саксоньский, якій перша зобов’язана походженням) не прийнято критикувати роботу колег або керівництва. Будь-які заперечення та невдоволення обертаються у форму диспуту або поради. На кшалт “Я згоден з тим, що ми повинні зробити фічу Ð¥ за 1 тиждень, але я хотів би розказати про ризики, якщо саме таку дату ми повідомимо замовнику.” І можу сказати, що Ñ– ця форма диспуту не використовується у 100% випадків. Часто люди просто мовчать зі страху втратити роботу при скороченні, які може трапитися в майбутньому або не отримати бажане підвищення чи ще з якихось причин.

   3. Про технічний рівень. Це взагалі не відповідає дійсності. Виходимо з наступних фактів: в США дуже розвинута “вузька спеціалізація”, в США величезна кількість інженерів не американського походження, в США не вважається “взападло” після 10 років у рекламі піти працювати інженером лише тому, що там більше платять. З цих тверджень випливає наступне: не так багато інженерів мають технічну освіту (6 місячні курси Ñ– семінари за освіту не вважаю), багато інженерів вміють робити щось одне, але бути дилетантами в сусідніх областях, багато американці не Ñ” інженерами :) Найбільшим попитом користуються професії: лікарі, юристи (Ñ– окремо адвокати), фінансисти (тут багато напрямів), керівники середньої ланки (багато людей отримують диплом керівника проектів зі спецалізацією в чомусь, але без досвіду роботи в галузі), маркетологи Ñ– лише за всіми цими людьми ідуть інженери. А от інженерні позиції заповнюють імігранти з усього світу, рівень освіти Ñ– досвід яких дуже часто Ñ” незадовільним. Багато разів говорилося про те, що “пострадянська” людина Ñ” геніальним інженером, яка нічого не може продати, а американець – Ñ” продавцем, що нічого не може зробити.

   4. Запевняю вас, що бізнес-орієентовані – це керівники бізнесу, та підрозділів, решта працює з 9 до 6 :)

   5 та 6. Те же саме Ñ– тут. Ніякої різниці. З останнім пункто навіть гірше в США з-за тої ж триклятої “вузької спецалізації”. Приклад: релізи робить окрема людина, але вона не може налаштувати Hudson. Людина, що інсталює Hudson – не знає які проекти туди треба додати. На моє зауваження “А може я сам, швиденько?” отримав відповідь “Це все не так просто :)”.

   Ð’ кінці хотів би викласти свою відповідь на питання “чому українські колеги не отримують $4000?”.
   1. Тому що більшість працює в аутсорсі, а той має бути дешевий по визначенню. Якщо аутсорс-ресурс стає дорогим, його лишають і шукають дешевий.
   2. Для тих хто не працює в аутсорсі, а на внутрішній ринок – ще гірше, тому що бюджет внутрішноьукраїнських ІТ проектів дуже рідко перевищує $1 млн. баксів. Крім відкатних проектів держсектору не можу нічого загадати. А в США ІТ проект в $50 млн не Ñ” дивом.
   3. Якщо ви українська компанія, що хоче проект в 50 мільйонів в США (прямий замовник), то запитайте у себе наступне: з якого дива американцям відправляти ці гроші в Україну, в країну, про яку більшість навіть не чула? Де не має нормальних схем роботи з іноземними замовниками? Ð’ країну, компанії якої не моужть відкрити представництва в США Ñ– бути “на телефоні” у нормальні бізнес-часи? Ð’ країну, компанії якої не мають sales того рівня, якого пропонують навіть китайскі компанії?

   Українці працюють в аутсорсі, в неаутсорсі ми навіть не з ким не конкуруємо. В аутсорсі ми вже дорожчі індусів і китайців, а ресрусів (будь-якої якості) там прірва. Бізнес в більшості випадків не париться у питанні якості ресурсів. Всіх цікавить ціна та зручність роботи. Все.

4. 

   Андрей
   Липень 26, 2010 - 7:39 pm

   На самом деле, ситуация с зарплатами несколько сложнее.

   1. Язык. Я бы мог поверить в этот аргумент, если бы я не работал в западной конторе, и там не было бы массы индусев/китайцев с совершенно жуткими акцентами. На деле, в среднем украинские разработчики владеют английским довольно неплохо.
   2. Культурные отличия – см. пункт 1.
   3. Технический уровень. Ну, на самом деле, это самый интересный аргумент. У разработчиков из Украины он довольно высокий на уровне владении технологиями (шутки об индусокоде появились не на ровном месте). Просто на многих работах конкретно в США знание проекта в большей степени определяет уровень “сеньористости”, так как есть большие legacy проекты.
   4. Бизнес-ориентация. Тоже очень важный фактор, который коротко сводится к простому: в Украине мало клиентов для IT на внутреннем рынке. Поэтому, фактически, украинские разработчики загнаны в плотно заполненную экологическую нишу “технических разработчиков” – по сути, если выходить на уровень выше “кода под заказ”, то индустрия “решений под заказ” есть только в виде Интернет-магазинов, где украинские конторы обитают довольно плотно. Для того же, чтобы срубать больше бабок, нужно продавать интегрированные решения – например, автоматизацию документооборота в больницах. А для этого нужно быть в США.
   5. Культура труда у украинских разработчиков вполне нормальная.

   Основной недостаток, почему украинцы вряд ли будут массово получать 5000 в аутсорсе, две. Первая состоит в том, что работник, находящийся физически в офисе в одной и той же временной зоне, банально удобнее. Его можно вызвать на совещание, заставить написать документ, есть какие-то гарантии, что он не сольёт код и Ñ‚.п. При удалёнке всё это резко сложнее. Вторая – в аутсорс выходят потому, что дешевле, поэтому полных индустриальных денег там платить вряд ли когда-то будут.

5. 

   GrAndSE
   Липень 28, 2010 - 12:31 am

   Хотів виказати своє незадоволення аргументами автора, але попередні два коментатора мене випередили. Додам лише декільки слів:
   1. Знання мови – це окрема тема для розмови, оскільки навіть замовники іноді мають проблеми з чистотою мови (буває не часто, але індуси чи то араби працюють на більш-менш керівних посадах).
   2. Різниця в культурі? Ну якщо з повагою ставитись до людини, то скоріш за все спілкування з вами у неї дискомфорту не викличе. А ось коли починається якась “конфліктна” ситуація, то звісно можна наламати дров. Я так колись сказав щось на зразок “висилайте документацію з api, а ми подивимось Ñ– вирішемо, чи будемо з вашим api працювати”. Мені потім сказали, що це практично те саме, що я б назвав співрозмовників дурнями та послав куди подалі.
   3. Можливо технічний рівень тутешніх сеніорів нижчий (можливо навіть лише в плані розуміння бізнес-, менеджер-фішок), однак рівень нормального програміста що тут, що там прблизно однаковий. Є звісно елітні ВУЗи, програма яких викликає в мене бажання ще раз піти вчитись саме туди, якби така можливість була. Але таких спеціалістів не під коджним кущем знайдеш.
   4.Культура праці? Особисто знаю багато людей з достатнім її рівнем, для того щоб працювати в команді. Сам такою похвалитись не можу.

   Причина проста – економічна доцільність аутсорсингу. Нафіга тому ж НетКрекеру вербувати собі навіть студентів тут, якщо їм треба буде виплачувати по 4к у.о.? 4к грн.? Саме та ціна, яка дозволяє суттєво збільшити прибуток, навіть з урахуванням комунікаціних та організаційних витрат, ризиків Ñ– Ñ‚.п.

6. 

   Іван
   Липень 29, 2010 - 11:53 am

   На мою думку причини через які ми отримуємо на ПОРЯДОК менше такі:

   1. Поганий рівень англійської.
   2. Позиціонування України як “країни третього світу”.
   3. В певній мірі власна недооцінка.
   4. Часто працюємо через купу посередників.

   Щодо кваліфікації то не сказав би що американці з якими я працював були кращими за нас.

   Але навіть якщо вирівнятись з ними за всіма показниками то отримувати будемо всеодно менше через елементарні закони аутсорсингу які вже були наведені вище.

7. 

   Kanarej
   Липень 30, 2010 - 2:14 pm

   Чомусь ніхто не згадав, що в них сума зарплати вказується до оподаткування. І з неї треба заплатити неслабий податок. В результаті залишок від 4000 вже буде не так сильно відрізнятись від середньостатистичних 2000-2500 сіньора в нас :). Плюс посередники, які хочуть отримати прибуток, плюс ми повинні бути достатньо дешевшими, щоб клієнту було вигідно терпіти незручності географічної віддаленості і інші перераховані речі. Крім того, в середньому продуктивність в нас трохи нижча як на мене. І кваліфікація все-таки мабуть теж, хоча дивлячись з чим порівнювати. А в цілому всі перераховані в статті пункти вірні.

8. 

   Роман
   Серпень 4, 2010 - 7:07 pm

   Дуже влучно Зенику, цікава стаття, хочу лишень добавити що така ситуація склалась також в наслідок традиції показувати як робити не слід. А щоб знайти якогось Вчителя який б навчав і виділяв, що саме слід робити і що зроблено вірно, таких я зустрічав одиниці, загалом можна казати що таких просто немає. То ж, на мою думку, варто почати рухатись до 4000$ з віднайдення та накопичення позитивного досвіду та навиків конструктивної діяльності.

9. 

   Style)r
   Серпень 12, 2010 - 3:50 pm

   Я погоджуюся зі всім)

10. 

    Refer
    Жовтень 31, 2010 - 2:03 pm

    Походжуюсь з думкою, що оснавна причина в тому, що рівень життя у нас набагато нижчий а відповідно і менша заробітня плата. А по професійності не думаю , що наші так сильно поступаються. Просто необхідно нам помаленьку виростати із бананової республіки і тоді і інші стануть нас поважати і оцінювати працю на рівні з іншими цивілізованими державами.

11. 

    Style)r
    Грудень 1, 2010 - 10:36 pm

    Refer, просто у вас, як Ñ– у всіх вихідців з СНД, завищена самооцінка. Наскільки мені відомо, ми в очах європейців/американців на одному рівні з індусами (трошки вище). Ось Зеник пише, що ми не сперечаємося із замовником, а виконуємо те, що він хоче. І це правда! Це дуже помітно в пошуковому маркетингу, коли замовник дає фрази, а виконавець навіть не заперечує проти них, хоча фрази – лайно, Ñ– погоджується.

    А щодо виростати з бананової республіки, то це неможливо ; ). Лєбєдєв ось правду написав: “Главное отличие западного образования от нашего заключается в том, что все знания имеют практическое применение или хотя бы объяснение, зачем эти знания могут быть кому-нибудь нужны.”.