А щодо виростати з бананової республіки, то це неможливо ; ). Лєбєдєв ось правду написав: “Главное отличие западного образования от нашего заключается в том, что все знания имеют практическое применение или хотя бы объяснение, зачем эти знания могут быть кому-нибудь нужны.”.

1. Поганий рівень англійської.
2. Позиціонування України як “країни третього світу”.
3. В певній мірі власна недооцінка.
4. Часто працюємо через купу посередників.

Щодо кваліфікації то не сказав би що американці з якими я працював були кращими за нас.

Але навіть якщо вирівнятись з ними за всіма показниками то отримувати будемо всеодно менше через елементарні закони аутсорсингу які вже були наведені вище.

Причина проста – економічна доцільність аутсорсингу. Нафіга тому ж НетКрекеру вербувати собі навіть студентів тут, якщо їм треба буде виплачувати по 4к у.о.? 4к грн.? Саме та ціна, яка дозволяє суттєво збільшити прибуток, навіть з урахуванням комунікаціних та організаційних витрат, ризиків і т.п.

1. Язык. Я бы мог поверить в этот аргумент, если бы я не работал в западной конторе, и там не было бы массы индусев/китайцев с совершенно жуткими акцентами. На деле, в среднем украинские разработчики владеют английским довольно неплохо.
2. Культурные отличия – см. пункт 1.
3. Технический уровень. Ну, на самом деле, это самый интересный аргумент. У разработчиков из Украины он довольно высокий на уровне владении технологиями (шутки об индусокоде появились не на ровном месте). Просто на многих работах конкретно в США знание проекта в большей степени определяет уровень “сеньористости”, так как есть большие legacy проекты.
4. Бизнес-ориентация. Тоже очень важный фактор, который коротко сводится к простому: в Украине мало клиентов для IT на внутреннем рынке. Поэтому, фактически, украинские разработчики загнаны в плотно заполненную экологическую нишу “технических разработчиков” – по сути, если выходить на уровень выше “кода под заказ”, то индустрия “решений под заказ” есть только в виде Интернет-магазинов, где украинские конторы обитают довольно плотно. Для того же, чтобы срубать больше бабок, нужно продавать интегрированные решения – например, автоматизацию документооборота в больницах. А для этого нужно быть в США.
5. Культура труда у украинских разработчиков вполне нормальная.

Основной недостаток, почему украинцы вряд ли будут массово получать 5000 в аутсорсе, две. Первая состоит в том, что работник, находящийся физически в офисе в одной и той же временной зоне, банально удобнее. Его можно вызвать на совещание, заставить написать документ, есть какие-то гарантии, что он не сольёт код и т.п. При удалёнке всё это резко сложнее. Вторая – в аутсорс выходят потому, что дешевле, поэтому полных индустриальных денег там платить вряд ли когда-то будут.

Працюю в Лос Анжелесі більше року, працюю чисто в американській компанії керівником групи розробників, працюю с онсайт людьми із офшорною командою з теренів СНД, спілкуюся і зустрічаюся з колегами з інших компаній. Нижчевикладене – результати моїх спостерігань.

1. Погоджуюся з автором стосовно англійскої мови. Мало кто з наших українських колег (російськиї, білоруських….) добре володіє мовою. В якості захисту співвітчизників скажу, що індійська діаспора (а цих хлопців тут безліч) хоч і говорить у нормальному темпі, але з жахливим акцентом. Настільки жахливим, що їх незавжди носії мови розуміють. Тайська, китайська та говорить не набагото краще за індусів. Єдині хто володіє мовою на нормальному рінвні – це виходці з західноєвропейських країн.

2. Культурні відмінності дійсно є і це не секрет ні для кого. Але невірно стверджувати що в США ПРИЙНЯТО заперечувати керівництву. Це не відповідає дійсності. Авторитет керівництва тут є. Десь більший, десь менший, але він присутниій. Субординація тут є. В самій американський культурі (як і англо-саксоньский, якій перша зобов’язана походженням) не прийнято критикувати роботу колег або керівництва. Будь-які заперечення та невдоволення обертаються у форму диспуту або поради. На кшалт “Я згоден з тим, що ми повинні зробити фічу Х за 1 тиждень, але я хотів би розказати про ризики, якщо саме таку дату ми повідомимо замовнику.” І можу сказати, що і ця форма диспуту не використовується у 100% випадків. Часто люди просто мовчать зі страху втратити роботу при скороченні, які може трапитися в майбутньому або не отримати бажане підвищення чи ще з якихось причин.

3. Про технічний рівень. Це взагалі не відповідає дійсності. Виходимо з наступних фактів: в США дуже розвинута “вузька спеціалізація”, в США величезна кількість інженерів не американського походження, в США не вважається “взападло” після 10 років у рекламі піти працювати інженером лише тому, що там більше платять. З цих тверджень випливає наступне: не так багато інженерів мають технічну освіту (6 місячні курси і семінари за освіту не вважаю), багато інженерів вміють робити щось одне, але бути дилетантами в сусідніх областях, багато американці не є інженерами :) Найбільшим попитом користуються професії: лікарі, юристи (і окремо адвокати), фінансисти (тут багато напрямів), керівники середньої ланки (багато людей отримують диплом керівника проектів зі спецалізацією в чомусь, але без досвіду роботи в галузі), маркетологи і лише за всіми цими людьми ідуть інженери. А от інженерні позиції заповнюють імігранти з усього світу, рівень освіти і досвід яких дуже часто є незадовільним. Багато разів говорилося про те, що “пострадянська” людина є геніальним інженером, яка нічого не може продати, а американець – є продавцем, що нічого не може зробити.

4. Запевняю вас, що бізнес-орієентовані – це керівники бізнесу, та підрозділів, решта працює з 9 до 6 :)

5 та 6. Те же саме і тут. Ніякої різниці. З останнім пункто навіть гірше в США з-за тої ж триклятої “вузької спецалізації”. Приклад: релізи робить окрема людина, але вона не може налаштувати Hudson. Людина, що інсталює Hudson – не знає які проекти туди треба додати. На моє зауваження “А може я сам, швиденько?” отримав відповідь “Це все не так просто :)”.

В кінці хотів би викласти свою відповідь на питання “чому українські колеги не отримують $4000?”.
1. Тому що більшість працює в аутсорсі, а той має бути дешевий по визначенню. Якщо аутсорс-ресурс стає дорогим, його лишають і шукають дешевий.
2. Для тих хто не працює в аутсорсі, а на внутрішній ринок – ще гірше, тому що бюджет внутрішноьукраїнських ІТ проектів дуже рідко перевищує $1 млн. баксів. Крім відкатних проектів держсектору не можу нічого загадати. А в США ІТ проект в $50 млн не є дивом.
3. Якщо ви українська компанія, що хоче проект в 50 мільйонів в США (прямий замовник), то запитайте у себе наступне: з якого дива американцям відправляти ці гроші в Україну, в країну, про яку більшість навіть не чула? Де не має нормальних схем роботи з іноземними замовниками? В країну, компанії якої не моужть відкрити представництва в США і бути “на телефоні” у нормальні бізнес-часи? В країну, компанії якої не мають sales того рівня, якого пропонують навіть китайскі компанії?

Українці працюють в аутсорсі, в неаутсорсі ми навіть не з ким не конкуруємо. В аутсорсі ми вже дорожчі індусів і китайців, а ресрусів (будь-якої якості) там прірва. Бізнес в більшості випадків не париться у питанні якості ресурсів. Всіх цікавить ціна та зручність роботи. Все.